Тут за абрикоси не треба плтити 17 грн за кiлограм. Iх тут пiдмiтають вiником. Тут кожен поворот знайомий - тут вечеряли, тут телефон купляв, тут було... , тут не було, ця церква стрьомна. I важливо мати кому подзвонити. Я по су... поводу тут вiддихаю. Як рiдний дiм - в паспорт олiвчиком можна дописпти киiвську 113/44. Але кожен раз шось нове - нiби рiдне i до нудоти бридке i пройдeне
І кожен раз коли він казав - сьогодні не пю, вона виставляла аватарки з відкриття сезонну на Буковелі з іншим. Назвіть мене слабокам, останнім грішником... Кожен раз коли він крізь зуби казав ніяких слів, ніяких смс, ніяких дзвінків погода мусила псуватися і він пив від холоду, щоб зігрітися, щоб не застудитися... І далі дзвонив, і далі писав. Ідеш то іди, ну не їби тільки мозги, не чіпай душу... Вже все розумію - от тільки повірити не можу. Смішно напевно - це ж взагалі не проблема, і буває ше гірше. Наприклад завтра святонька пятниця і є така спокуса покурити - ясно ше не тютюну. На стакані він вже сидів давно. І навіщо було обходити всі двохтисячники України (два з них зимою), навіщо був альпіністичне спорядження, навіщо був той стрибок. Навіщо у 20 років йому вдалося організувати пейнтбольний бізнес у франківську, а у 22 бути інженером з трьохрічним стажем однієї з найбільших нафтових компаній україни. Вже навіть Бог не знав напевно, бо на недільній службі він не задавав ніяких питань а просто чекав завершення. Чи може то було просто на сході і цього священника він міг взути по самі...по будь-якому питанню...А вбудні він давно забив просити допомоги у Юди Тадея та святої Марти. Треба було діяти...
Сьогодні випав перший сніг. Запахло зимою і буковелем. А літо пролетіло, не кажучи вже про осінь. Якось так поперло на мандрівки. Пригадаю собі 2007 – він теж був насичений. А цього разу напевно почалось
Хотілося поділитися власним досвідом. Хотілося написати правила, керуючись якими будні ставали б кольровиими, вихідні активними, проблеми мізерними, тіло здоровим, а почуття великими
Я стояв і дивився на нічний франик. З дивного мостика, і то посеред ночі. Добре шо не сам. За день так багато встигнути. Зранку ше бути в Галицькому районі, а післяобід серед гір Чорних Ослав.
Все різко могло помінятися і тоді все шкереберть. Як я же ш я помилявся. Доказував якусь політику...велике і світле майбутнє. А тепер кажу ...уки ви політикани. Коли весь цей цирк закінчеться. Ви ж вже задрали всіх....
В наметі -20, як мінімум, поза ним величні стіни Попа-Івана і вітер. Першим вставати шоб приготувати чай. Після виснажливого дня, коли всі змучено витирають піт, братися до рубання дров. Просто їхати куди небудь, відкинувши всі справи і зовсім нічого не спланувавши. Без страхівки добиратися до місць де і з нею страшнувато, сантиметр за сантиметром...