Чи бували ви на високій горі? А на високій вишці на високій горі? Це просто супер, коли гори – Карпати, а вишка – бурова! Вночі виглядає як космічна ракета. Знайте, Карпати – не тільки фантастична гірська країна, а й унікальні гірські породи, нафта, газ, мінеральні води з її глибин. Подивіться під ноги, я покажу вам підземні секрети,, таких Карпат ви ще не знали. Зустріти бурові вишки в різні часи можна було тут в багатьох районах. Добування нафти з криниць згадується з 1775 року. Найстарішими нафтовими родовищами є Нагуєвицьке, Слобода Рунгурське і Небиловське, а також в Ріпне, Стрельбичах і Майдані. Проривом стало відкриття потужної нафти в Бориславі. Коли довбали свердловини 800-1000м (!) були розкриті бориславський,, еоценовий і ямненський пісковики (так, нафта під землею не в озері, а в пісковиках чи інших породах-колекторах, пізніше опишу, покажу, можу подарувати кусочок). Далі поперло: родовища Оров-Улично, Долина, Битків, Спас, Струтин і ін. Нафтово-конденсатні поклади характерні для Внутрішньої зони Прикарпатського передового прогину. До речі, пару слів про геологічне районування Карпат. Ви уявляєте, Карпати – північне відгалуження Середземноморської Альпійської складчатої системи. Так що туристи: ви мандруєте майже Альпами. Тягнуться дугоподібно Західні, Східні і Південні Карпати. Наші рідні Західні Карпати тектонічно розділені на Зовнішній (Флішевий) і Внутрішній (Закарпатський) пояси, між ними зона Пенінських утесів. А м. Івано-Франківськ знаходиться на південно-західній окраїні Руської платформи – ось така гра слів. Ще спеціалісти розділяють Українські Карпати на Прикарпатський передовий прогин (Внутрішня і Зовнішня зони), складчаста зона (Скибова зона, Чорногорська, Дуклянська, Сілезька), Мармароський кристалічний масив, зона Пенінських утесів, Закарпатський внутрішній прогин (Солотвинська і Чопська впадини). Це не прості назви, це тектоніка – історія утворення, розвитку, вік, склад різних частин Карпат. Під берцами не однорідне каміння, а “слоєний пиріг” із аргиліту (затверділа глина), пісковику (зцементований пісок), вапняків (древні раковни) і інш. гірськиих порід. При рухах земної кори вони згиналися в складки, переминалися, пронизувалися розривами і вулканічною магмою мільони років тому. Сліди горючих газів вперше були відмічені в районі м. Калуша (!) в 1912р. при проходці шахти на калійну сіль на глибині 272м. І в Дашаві газ відкрили майже випадково, бо шукали ту ж сіль. Глибини невеликі по теперішнім міркам: 248м, 395м і 736м. Пізніше в експлуатацію були введені родовища Опари (газ в сарматських відкладах), Угерсько, Більче-Волиця (угерські пісковики верхньої крейди), Рудки (газ в вапняках верхньої юри), Косів, Ходновичі, Садковичі, Пиняни, Кадобно, Богородчани, Кавсько, Гринівка, Красноільськ. Більче-Волицьке і Рудківське родовища газу були в післявоєнні роки під час їхнього відкриття найкрупнішми в СРСР! Тепер бурять глибше, але бурових вишок мало. Є пара за с. Берегомет (площа Лопушнянська) Чернівецької обл., в Долині. Ще пара за с. Микуличин. А найлегше сходити на екскурсію на бурові Південний Гвізд чи Любіжня, які так гарно видно з траси на Яремче в с. Стримба зразу за м. Надвірною (справа). Бурить Прикарпатське УБР.
