Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мои статьи [16]

Наше опитування
Якою косметикою користуєтесь Ви?
Всього відповідей: 5

Статистика

Всього онлайн 1
Гості: 1
Користувачів 0

Яндекс.Метрика
Головна » Статті » Мои статьи

На гуру
       

Поки добралися до колиби під Смотричем довелося залишити не одну десятку гривень. Зважаючи на ясну погоду і досить ранішню годину – ми вирішили рухатися далі. Таких як ми було приблизно зо 5 груп – дехто ше з того року, дехто з-за Збруча, а дехто з-за бугра. Всі вони тинялися, їли, рушали, поверталися, переодягалися, пакували наплічники.
       Дорога була влоб – варіант траверсів ми відкинули. Чим вище тим більше вітру, тим менше снігу. Періодично обганяючи інші групи ми наближалися до великої мети – однієї із найзагадковішої і найчарівнішої вершини українських Карпат – Попа-Івана.
Про таку погоду на Чорногорі взимку, можна тільки мріяти. Однак то був тільки початок. Смотрич і тільки половина дороги – а сніг мете, а вітер ріже обличчя. Звідсіля вже легше, тут і Білого Слона видно. Дуже рідко, але періодично зупинялися на чай, фото і снікерси. Замерзнути за тих умов була елементарна річ. Тим більше зимова Чорногора не прощає делетантів і простаків.
       Останні кроки – вже й втома давалися взнаки, не говорячи про вітер, який своєю впертістю таки хотів шось доказати. Скільки радості і кайфу відчуваєш стоячи серед цих стін, біля закинутої обсерваторії. Сонце якраз сідало, а навкруги гори. Тут і будемо ночувати. Одразу до роботи – вибрати чотири стіни (бо кімнатою то важко назвати), закласти вікно і вхід цеглинами із снігу, розкласти намет. А потім був чай, солодкий і холодний відпочинок – під запах морозу, під шум вітру.
        Гори відкривають стільки можливостей і так просто тебе відкривають. Обдумувати кожен крок, бо він може стати як не останнім, то принаймі зайвим. Сам на сам із горами, сам на сам із своїм характером і своїми силами. Ми ішли не підкорювати Вершини, ми ішли просто подивитися на Них. Вони дозволили нам насолодитися цим сповна, підійти якнайвище.




Категорія: Мои статьи | Додав: eko (12.01.2008)
Переглядів: 607 | Коментарі: 4 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 4
4  
Ото було колись...і я в гори ходила....давно то було... скучила за ними....Вся Чорногора....давно то було...і не віриться тепер...
Гарно було....Головне, шо друзі були поруч...)))))
Дякую за приємні спогади!))))

3  
До речі, вперше на Попі-Івані був саме з тобою Кві....

2  
Хай мені пуповина, як кльово!

1  
як приємно знову читати Тебе (то ж ти Тарас, правда?!)!Дуже класно...мені теж захотілося побачити ту красу!Надіюсь, колись доросту до того, шоб і мене брали з собою в "таку мандрівку"!Іванка таки досить фотогенічна!))))

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
  ЕкоІнфо   Головна   Реєстрація   Вхід  
Кошик
Ваш кошик порожній

Форма входу

Пошук

Друзі сайту


Copyright MyCorp © 2017